САМОЗАРО́ДЖЕННЯ

САМОЗАРО́ДЖЕННЯ, я, с., біол. Хибне уявлення про можливість раптового (не в ході еволюції) виникнення живих істот із неорганічної матерії. П. Лаберенн критикує теорії сучасних учених, які воскрешають стару містичну ідею про самозародження життя, і великого значення надає тим теоріям, що обгрунтовують походження органічного життя з неорганічної матерії при певних специфічних умовах (Наука.., 5, 1958, 57). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 36.