САМОЗАПЕРЕ́ЧЕННЯ
САМОЗАПЕРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Заперечення своїх особистих достоїнств, заслуг.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 36.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
САМОЗАПИ́ЛЕННЯ →← САМОЗАПА́ЛЮВАТИСЯ