САМОВРЯ́ДНИЙ

САМОВРЯ́ДНИЙ, а, е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління. Ольвія, Тіра, Херсонес і ряд інших колоній на всьому протязі свого існування були самоврядними містами-державами (полісами), типовими для стародавньої Греції того часу (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 246). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 32.