САБОТО́ВАНИЙ

САБОТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до саботува́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 8.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

САБОТУВА́ННЯ →← САБОТА́ЖНИЦЯ

T: 108