РУСТИ́

РУСТИ́, рую́, рує́ш, недок., діал. Ревти. Поглядаючи на овечки, що блеяли в загородах,.. на корови, що дзвонили та рули по випасах в лісі,— він не журився (Коцюб., II, 1955, 332); Жінки перестрашені.. Маріка починає русти (Хотк., II, 1966, 410). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 912.