РУНЬ

РУНЬ, і, ж., поет. Те саме, що ру́на3. [Мавка:] Іди, поглянь, чи в полі рунь зазеленіла (Л. Укр., III, 1952, 205); Восени нас тішить далеч синя І рунь на полі сходить молода (Рильський, III, 1961, 306). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 910.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РУ́ПІЯ →← РУ́НУТИ

Смотреть что такое РУНЬ в других словарях:

РУНЬ

I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сход... смотреть

РУНЬ

РУНЬ, і, ж., поет.Те саме, що ру́на³.[Мавка:] Іди, поглянь, чи в полі рунь зазеленіла (Леся Українка);Восени нас тішить далеч синя І рунь на полі сходи... смотреть

РУНЬ

-і, ж., поет. Те саме, що руна III.

РУНЬ

[run']ж.runo (сходи посівів)

РУНЬ

імен. жін. родуруна

РУНЬ

див. зелень; сходи

РУНЬ

-і, ж. , поет. Те саме, що руна III.

РУНЬ

lat. runeозимь, озимые всходы, зеленя

РУНЬ

жидкая каша из ячневой муки или толокна на воде

РУНЬ

рунь іменник жіночого роду сходи посівів

РУНЬ

узимь, озимые всходы, зеленя

РУНЬ

Озимь, озимые всходы, зеленя

РУНЬ

руньж.озимые всходы

РУНЬ

руньозимые всходы

РУНЬ

зеленячи

РУНЬ

зеленячи

T: 81