РУДЯ́ВИЙ
РУДЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рудува́тий. Дорога переповнилась рудявою водою (Збан., Доля, 1961, 35); Тільки один.. був рудявий і стрижений йоржиком (Смолич, Мир.., 1958, 442).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 897.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РУДЯ́К →← РУДУВА́ТИЙ