РОЗ’Я́ТРЮВАННЯ

РОЗ’Я́ТРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. роз’я́трювати і роз’я́трюватися. А що принесе розмова, крім роз’ятрювання старих виразок та зайвої тривоги й без того стривоженому серцеві? (Ле, Міжгір’я, 1953, 306). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 873.