РОЗ’Я́РЕННЯ

РОЗ’Я́РЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. роз’яри́ти, роз’яря́ти і роз’яри́тися, роз’яря́тися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 871.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗ’Я́РЕНО →← РОЗ’Я́РЕНИЙ

T: 122