РОЗОХО́ЧЕННЯ

РОЗОХО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. розохо́тити і розохо́титися. Навіть стара Староміська під впливом загального розохочення немов помолодшала і випростувала.. свою згорблену поставу (Фр., III, 1950, 63). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 754.