РОЗКУРКУ́ЛЕННЯ
РОЗКУРКУ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкурку́лити. — Розкуркулення проходило вже у вашому районі? — В деяких селах уже, а близько комуни ще ні (Ірчан, II, 1958, 369).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 720.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗКУРКУ́ЛИТИ →← РОЗКУРКУ́ЛЕНИЙ