РОЗВЕРТА́ННЯ

РОЗВЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розверта́ти. На рубіж розвертання танки виходили лісовою дорогою, затиснутою обабіч величезними соснами (Рад. Укр., 10.II 1966, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 627.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗВЕРТА́ТИ →← РОЗВЕРТІ́ТИСЯ

T: 123