РОЗБУРТО́ВУВАТИ

РОЗБУРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., с. г. Забирати що-небудь з буртів. Наприкінці березня або на початку квітня коренеплоди в день їх садіння розбуртовують і провадять ще один добір за розміром та формою (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 298). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 619.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗБУРТУВА́ТИ →← РОЗБУ́РКУВАТИСЯ

T: 118