РОЗБРУНЬКО́ВУВАТИ

РОЗБРУНЬКО́ВУВАТИ, ує, недок., рідко. То саме, що розбрунько́вуватися. Уже парують чорні стріхи І розбруньковують сади (Перв., І, 1958, 276). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 616.