РИНОСКО́П

РИНОСКО́П, а, ч., мед. Дзеркало для огляду носової порожнини людини або тварини. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 536.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РИНОСКОПІ́Я →← РИНОПЛАСТИ́ЧНИЙ

T: 92