РИБА́ХА

РИБА́ХА, и, ж. Збільш. до ри́ба 1. Вживають вони щуку-рибаху (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 528.