ВІДХОПИ́ТИСЯ
ВІДХОПИ́ТИСЯ, оплю́ся, о́пишся; мн. відхо́пляться; док., діал. Відплигнути, відскочити. Не встиг він одхопитись, як на порозі показалася Загнибідиха, бліда, розпатлана (Мирний, III, 1954, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 657.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДХО́ПЛЮВАТИ →← ВІДХОПИ́ТИ