ПРЯМОКУ́ТНИЙ

ПРЯМОКУ́ТНИЙ, а, е. Який має прямий кут або прямі кути. Відносно величини кутів трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий (Геом., І, 1956, 20); Серед вимірювальних інструментів прямокутний косинець займає, так би мовити, найпочесніше місце (Знання.., 8, 1966, 6); Підступи до міста являли собою чисте поле.., перетнуте цілим рядом прямокутних лісових смуг (Кучер, Чорноморці, 1956, 180). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 369.