ПРОПАНУВА́ТИ
ПРОПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Панувати якийсь час. — Обрали мене [старостою] та одразу ж: давай, пан, яйки [яйця], масло, хліб та пшеницю і всяку пашницю. Еге, думаю, тут пропануєш (Збан., Єдина, 1959, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 250.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРОПА́НЬКАТИСЯ →← ПРОПА́НОВИЙ