ВІДСТІБА́ННЯ
ВІДСТІБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відстіба́ти й відстіба́тися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 641.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДСТІБА́ТИ →← ВІДСПІ́ВУВАТИ