ПРИСЛУХА́ННЯ
ПРИСЛУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прислуха́тися. Мабуть, усе отаке старе, стародавнє кличе до прислухання ударам власного серця, до роздумування над життям (Хотк., І, 1966, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 25.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИСЛУХА́ТИ →← ПРИСЛУ́ЖУВАТИСЯ