ПРИМАРНІ́ЛИЙ

ПРИМАРНІ́ЛИЙ, а, е. Який трохи змарнів. Підводить [Андрій] голову: лице примарніле, чуб поплутаний, очі — туман застеляє… (Вас., II, 1959, 92). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 667.