ПРАМО́ВА

ПРАМО́ВА, и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 516.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРАМО́ВНИЙ →← ПРАМА́ТИ

T: 220