ПОЧО́КАТИСЯ

ПОЧО́КАТИСЯ, аюся, аєшся. Док. до чо́катися. Він почокався невміло За день, що щастям підкотив (Мал., Любов, 1946, 43). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 473.