ПОТУГІ́ШАТИ
ПОТУГІ́ШАТИ, ає, рідко. Док. до тугі́шати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 431.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОТУ́ГА →← ПОТРЯСТИ́СЯ