ПОСУХОСТІЙКИ́Й

ПОСУХОСТІЙКИ́Й, а́, е́, с. г. Здатний витримувати посуху (про рослини). Вона вивела сорт посухостійкої пшениці (Донч., V, 1957, 238); Виноград — теплолюбна, посухостійка, невибаглива до грунту рослина, отже, може рости в багатьох місцях, навіть на пісках (Рад. Укр., 31.III 1967, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 391.