ВІДМУ́ЧУВАТИ
ВІДМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех., спец. Відокремлювати одні складові частини суміші від інших шляхом відстоювання у воді.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 610.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДНІ́КУВАТИСЯ →← ВІДМУ́ЧУВАННЯ