ПОПЛЮГА́ВІТИ

ПОПЛЮГА́ВІТИ, ію, ієш, розм. Док. до плюга́віти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 211.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОПЛЮНДРУВА́ТИ →← ПОПЛЮВА́ТИСЯ

T: 150