ПОПЛА́КАТИСЯ

ПОПЛА́КАТИСЯ, а́чуся, а́чешся, док., розм. 1. Почати плакати; заплакати. Магера почав усіх жінок частувати своєю табакою.. Як непривичні, вони всі так гірко почали пчихати, що аж поплакалися (Мак., Вибр., 1954, 216). 2. Плакатися, скаржитися якийсь час. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 208.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОПЛА́КУВАТИ →← ПОПЛА́КАТИ

T: 239