ВІДЛАКО́ВАНИЙ

ВІДЛАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. я. до відлакува́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 599.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДЛАКУВА́ТИ →← ВІДЛА́ЗИТИ

T: 119