ПООБИРА́ТИ1
ПООБИРА́ТИ1, а́ємо, а́єте, док., перех. Обрати собі кого-, що-небудь (про кожного з багатьох).
ПООБИРА́ТИ2, а́ю, а́єш, док., перех. Те саме, що пооббира́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 170.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПООБКИДА́ТИ →← ПООБЖИРА́ТИСЯ