ПОНАЛЯ́КУВАТИ

ПОНАЛЯ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Налякати багатьох. Вони своїх дітей поналякували то циганами, то дідом з торбою (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 149.