ПОМИ́СЛИВІСТЬ
ПОМИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до поми́сливий. Встановлена чимала кількість індивідуумів дуже емоціонально нестійких, їм властива занижена оцінка своїх якостей, помисливість (Рад. Укр., 1. II 1969, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 122.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОМИ́СЛИВИЙ →← ПО́МИСЛ