ПОМІ́ЩЕНИЙ

ПОМІ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помісти́ти. Грунтозабірний механізм [станції «Луна-20»] провів буріння і забір зразків місячного грунту, які потім були поміщені в контейнер поворотного апарата (Рад. Укр., 27.II 1972, 1); Більшість моїх оповідань перекладені на російську мову (деякі по 3-4 рази) і поміщені у кращих часописах (Коцюб., III, 1956, 282). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 130.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОМІ́ЩЕННЯ →← ПОМІЩА́ТИСЯ

T: 269