Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
позіха́ння— мимовільне широке конвульсивне відкривання рота з затриманням віддиху (внаслідок бажання спати, з утоми, з нудьги, голоду); позіхаючи, хрестили рот, щоб не допустити нечистого: «Роззяв рот, то влізе чорт». Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 462.... смотреть