ПОЖА́ЛЕНИЙ
ПОЖА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожали́ти. * Образно. Жадан повертався з цього розбурханого осиного гурту [жінок] хоч і пожалений, зате вдоволений (Баш, На.. дорозі, 1967, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 768.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОЖА́ЛИТИ →← ПОЖАЛІ́ТИСЯ