ПОГРЕБО́ВИЙ

ПОГРЕБО́ВИЙ, а, е, заст., рідко. Стос. до погребу. Про неволю плаче й голосить і тужить до болю голос сумний, не вважа на слова, плач погребовий слова по-крива… (Л. Укр., І, 1951, 264); Погребова почесть почалася другого дня надвечір (Скл., Святослав, 1959, 436); // Який здійснює, організовує погреб. Погребове товариство. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 723.