ПОВНОКРО́ВНО
ПОВНОКРО́ВНО, перен. Присл. до повнокро́вний 2. Блискучий талант Довженка, його могутня особистість повнокровно живуть у його фільмах та книгах (Не ілюстрація.., 1967, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 685.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОВНОКРО́В’Я →← ПОВНОКРО́ВНИЙ