ПОВІ́ТРЯЧКО

ПОВІ́ТРЯЧКО, а, с. Пестл. до пові́тря 1. На час хоч одчиніть віконце до садка; Ще раз надихатись повітрячком весни… (Граб., І, 1959, 208). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 678.