ПОБРЬО́ХАТИСЯ
ПОБРЬО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Те саме, що побрьо́хати.
2. Плескатися, хлюпатися якийсь час. Один кінь ліг у воді, побрьохався та й устав (Н.-Лев., IV, 1956, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 627.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОБРЯ́ЗКАТИ →← ПОБРЬО́ХАТИ