ПЛОХУВА́ТИ
ПЛОХУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПЛОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. Діяти необдумано, допускати помилки, промахи. На машину надійся, а сам не плошай (Укр.. присл.., 1955, 361).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 593.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПЛОХУ́ТА →← ПЛОХО́ВНИК