ПЛО́ТИК

ПЛО́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пліт. Зінько вже загородив Гаїнці перед хатою заборонку маленьку, плотик такий низенький чепурненький (Гр., II, 1963, 372); Птахи нурці роблять свої гнізда на воді. ..Напівзатоплений плотик, складений з водяної рослинності, з невеликою заглибиною посередині, — це і є гніздо (Колг. Укр., 8, 1958, 46). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 592.