ПЕРЕПИХА́ТИСЯ

ПЕРЕПИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПЕРЕПХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. 1. Проходити крізь натовп; протовплюватися. Мама бере його за руку й веде до костьолу. Ледве можуть перепхатися (Круш., Буденний хліб.., 1960, 57). 2. тільки недок. Пас. до перепиха́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 250.