ВІБРА́ТОР

ВІБРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад, пристрій, який утворює й передає коливання в простір або предметам чи матеріалам, з якими він стикається. Найпростішою короткохвильовою антеною є так званий напівхвильовий вібратор (Радіолокація.., 1958, 14); При виконанні бетонних робіт застосовують.. вібратори (Колг. енц., І, 1956, 108). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 549.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІБРАЦІ́ЙНИЙ →← ВІБРІО́Н

T: 112