ПЕ́СТІ́ННЯ

ПЕ́СТІ́ННЯ, я, с., діал. Пещення. Мати почала його вговоряти.., а де слів не вистачало, то вона.. пестінням наділяла (Вовчок, І, 1955, 348). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 342.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПЕСТИ́ВИЙ →← ПЕСТІ́ЙКА

T: 142