ПАЛЕОЗА́ВР
ПАЛЕОЗА́ВР, а, ч. Величезна викопна ящірка. * Образно. — То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами: то палеозаври та мастодонти примостилися на суходолі (Н.-Лев., IV, 1956, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 25.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПАЛЕОЗО́Й →← ПАЛЕОГРА́ФІЯ