ПА́ЛУБ
ПА́ЛУБ, а, ч., діал. Палуба (у 2 знач.). Привабив [Гейбу і Середу] кузов автобуса, з якого міг вийти гарний палуб, себто будка на поле для трактористів (Ю. Янов., Мир, 1956, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 32.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПА́ЛУБА →← ПА́ЛТУСОВИЙ