БУРСА́ЦТВО

БУРСА́ЦТВО, а, с. Збірн. до бурса́к. А музика реве, грає., Людей звеселяє. А із Братства те бурсацтво Мовчки виглядає. (Шевч., II, 1953, 35). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 261.