ПІНОПЛА́СТ
ПІНОПЛА́СТ, у, ч. Легкий пористий матеріал, використовуваний для прокладок, ізоляції і т. ін. Будучи ізолятором тепла, звуку і електрики, пінопласт знайде широке застосування у машинобудуванні та на будівництві (Знання.., 7, 1966, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 536.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПІНОПЛА́СТОВИЙ →← ПІНОБЕТО́ННИЙ