ПІДКОЛОТИ́ТИ
ПІДКОЛОТИ́ТИ див. підколо́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 437.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПІДКОЛО́ЧУВАТИ →← ПІДКО́ЛОТИЙ